• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

Історія Дружбівської ЗОШ

Історія школи завжди тісно пов’язана з історією села. Проте кожна школа є найкращою і найсвітлішою, бо є вогником, який зігріває душі людей протягом всього їхнього життя.

Освіта в нашому селі розвивалася за сценарієм розвитку освіти в інших селах району. Спочатку була церковно - приходська школа, яка давала в основному духовний розвиток. За панської Польщі в селі було збудовано за кошти людей і відкрито дві початкові школи: Дранча-Польська і Дранча-Українська. Навчання велося польською мовою, були і уроки української. Один день на тиждень вивчався Закон Божий, який вів місцевий священик. В школах панувала „палочка" дисципліна. За нестаранність у навчанні або непослушання школярів били лінійкою по долоні простягнутої руки або рукою по інших частинах тіла, ставили в куток на коліна. У вересні 1939р. відкрилася українська школа, яка проіснувала недовго. З приходом німців вона призупинила своє існування. Після визволення села від німецько-фашистських загарбників школи відновили свою роботу.

Для навчання дітей були направлені вчителі з інших областей України - Нагорна Ніна Федорівна, Коваленко Марія Олександрівна, Кузьменко Ніна Зосимівна, Скрепцова Катерина Захарівна.

У 1954 році обидві школи були реорганізовані в одну - Дранчу - Українську семирічну школу, а її першим директором стала Кузьменко Ніна Зосимівна.

У школі працювали Кочерга Галина Іванівна (укр. мова і л-ра), Джежеря Іван Павлович (рос. мова і л-ра ), Діброва Ганна Іванівна (математика), Чорнописко О.М. (географія, біологія), Федорчук Ніна Павлівна(укр. мова і л-ра), Федорчук Олексій Васильович (нім.мова і фізкультура), Мирончик Ганна Іванівна(ст. піонервожата) і ін. Перший випуск школи відбувся в 1952 році. Школу на той час очолювала вже Чорнописко Олена Михайлівна. На цьому посту в 1955 році її змінив Федорчук Тимофій Іванович. за його керівництва було збудовано приміщення школи, де було 8 класних кімнат, спортзал, піонерська кімната, вчительська, кабінет директора ( майстерня знаходилася у старій школі).

Потім школу очолив Довбиш Григорій Іванович. 28 серпня 1972 р. після директорування в Сестрятинській школі був направлений в Дружбу випускник школи Пасічник Микола Петрович. Ним був взятий курс на творчий розвиток вчителя і учня, зміцнення навчально - матеріальної бази, становлення національної школи.

В перші роки керівництва Микола Петрович зробив великий об'єм робіт по благоустрою школи(огородження садиби, квітники, навчально - дослідні ділянки тощо), замінив освітлення, обладнав 13 навчальних кабінетів.

До 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні під керівництвом Пасічника М.П. за допомогою газет різних видань, архіву Міністерства оборони було розшукано біля 90 родин і сімей загиблих воїнів при визволенні села, перезахоронено останки загиблих в єдиній братській могилі, збудовано меморіальний комплекс пам'яті полеглих.

З 1 лютого 1980р. по 28 серпня 1982р. під час переходу на партійно –господарську роботу Пасічника М.П. в різні роки директорами школи працювали Пасічник Галина Іванівна, Чуліпа Микола Кіндратович, Чуй Василь Федорович. Микола Петрович з великими труднощами домігся вирішення питання добудови і реконструкції школи. Силами педколективу було обладнано 13 навчальних кабінетів, спортзал, майстерню, бібліотеку інші підсобні приміщення, спортивний і географічний майданчики, проведено озеленення садиби тощо.

1989 року школа реорганізована у середню школу. Навчальний процес у школі здійснювало 19 педагогів, 17 з них з вищою освітою, середньою спеціальною – 2, вчитель-методист – 1, старший вчитель – 3. Такий підбір кадрів мав свої позитивні результати. Учні школи неодноразово були призерами районних олімпіад. Великий відсоток випускників школи поступає у вузи із середні спеціальні навчальні заклади. Спостерігається тенденція зростання кількості випускників, що здобувають педагогічну професію.

Серед випускників школи відомі люди:

Андросюк Іван Петрович – кандидат фізико-технічних наук, доцент Омського університету інженерів залізно-дорожного транспорту.

Федорок Сергій Олексійович – доцент Харківського університету, фізик-ядерник.

Працював у Генеральній прокуратурі України Єфименко Віктор Іванович і працює Василюк Анатолій Григорович. Крім того серед випускників школи багато медиків, інженерів, але найбільше – вчителів.

Серед них відомі в районі педагоги – Нагорна Галина Іллівна, Крук Ольга Іванівна, Пасічник Галина Іванівна, Савич Євгенія Йосипівна, Лесюк Оксана Іванівна, Орловська Зінаїда Михайлівна і ін..

10 випускників школи працювали або працюють директорами навчальних закладів. При школі працю клуб вихідного дня. Значного поширення набув волонтерський рух. Створено музей історії села.

З червня 1997 року по липень 2005 директором школи був призначений Бойко Василь Степанович, який спрямовував навчально-виховний процес на всесторонній розвиток молодого підростаючого покоління, дальше поліпшення матеріальної бази. Під його керівництвом газифіковано школу, обладнано кабінет інформатики.

В липні 2005 року на посаду директора призначений Побережник Петро Іванович.

В вересні 2016 року на посаду директора призначена Пащуля Наталія Леонтіївна

Коментарi